В одному з найспівучіших куточків України, з синьооким ставом, буйною зеленню, молодістю квітів та золотими куполами церков, помітно пожвавилось музичне життя, імпульс йому дало відкриття професійного мистецького навчального закладу – Тернопільського музичного училища. У лютому 1958 р. Міністерства культури УРСР видало наказ «Про відкриття музичного училища в м. Тернополі», а з 1 вересня 12 викладачів-випускників Київської, Харківської, Львівської консерваторій і 60 юних музикантів розпочали перший навальний рік.

Значною віхою в житті училища стало присвоєння йому в 1963 році імені однієї з найяскравіших зірок оперної сцени ХХ століття, славетної української співачки, уродженки Тернопілля Соломії Амвросіївни Крушельницької. 

За 56 років свого існування училищем випущено понад 4,5 тисячі фахівців. Це лауреати та дипломанти міжнародних та всеукраїнських конкурсів, народні та заслужені артисти України, заслужені діячі мистецтв, доктори і кандидати наук, доценти і професори, ректори та директори мистецьких вищих навчальних закладів та закладів культури, артисти та солісти оперних театрів, оркестрів і філармоній України, Європи та Америки, диригенти, композитори, музикознавці, фольклористи, артисти нашого обласного академічного театру ім. Т. Шевченка, обласної філармонії, зав. відділами культури, директори і викладачі музичних та загальноосвітніх шкіл, керівники колективів художньої самодіяльності. 

Багато талановитої молоді в стінах нашої Alma-mater отримали високопрофесійну освіту та служать оберегом духовності українського народу, є прикладом самовідданого служіння високим гуманістичним цінностям. Саме вони несуть у світ прекрасне, мудре, вічне мистецтво Музики. Завдяки їм на Землі стало більше краси і добра, а душі людей наповнюються почуттям віри, щирості та любові.

 

Училище рідне, тобі вже піввіку!

Твої вихованці мандрують життям –

Навчають. Долають конкурсні піки!

З мистецтвом повінчані без вороття!

А пам'ять тримає: і перший урок,

І сум від невдачі, і творчі змаги…

Навчителю перший, суддя і пророк,

Ми вдячні тобі, чародію та магу!

І Бахівська фуга, і батьківська пісня,

Каприс Паганіні, ноктюрни Шопена…

Життя обереги, наші знамена,

Ми впевнено з ними йдемо до мети!

Щиро подяка – словам нашим тісно!

Всім, хто пішов, і кому ще іти!

 

Тетяна Дігай, випускниця училища 1965 року,

 письменниця, літературний критик

 

 

JoomShaper